У кожній країні Великдень відзначають по-своєму, але є те, що є загальним для усіх великодніх традицій.

Весняне свято, яке приносить з собою багато доброго та світлого, є для християн одним з найбільш древніх і сакральних. Сьогодні його відзначають по-різному, залежно від країни й сімейних традицій, інформує Ukr.Media.

Наприклад, у Швеції до Великодня заведено прикрашати будинки великодніми квітами та кольоровими пір’ями, а в Англії — запікати баранчика і пити чай з хрестовими булочками. Однак сперечаємося, що на столі в будь-якій сім’ї буде як мінімум великодня паска та яйця.

Розповідаємо, які символи Великодня вважаються головними і яка історія стоїть за кожним з них.

Великодня паска

Напевно, багатьох цікавило питання: чи завжди паска була такою, якою ми бачимо її сьогодні? Факт в тому, що та паска, яку ми накриваємо на Великдень, — не зовсім те, що випікали ще століття тому.

Наприклад, на Русі великодніми ласощами вважався подова паска, яка відрізняється від сучасної більш щільною текстурою тесту. Служби часто закінчувалися трапезою з освітленими продуктами, а хліб символізував прихід весни — родючості й добробуту. Подові паски випікалися не по формочці і більше були схожі на простий круглий хліб, а церковні паски отримали особливу назву — артос. Вони символізують той хліб, який Христос куштував зі своїми учнями, щоб ті увірували в нього.

В католицькому Великодні ви навряд чи знайдете єдині правила випікання паски, а от різноманітність випічки порадують найдосвідченішого у святкових делікатесах: фруктові булочки з родзинками, «колоски», в які кладуть по три яйця, ромові баби, кекси з марципаном і багато іншого.

Фарбовані яйця

І знову ж питання: чому саме фарбовані? За стародавнім повір’ям, Марія Магдалина вручила імператору Тиберію яйце — символ воскресіння Христа. На це імператор відповів їй, що мертві не воскресають, як і яйця не стають червоними. В цю ж мить яйце… стало червоним. Тиберій вигукнув: «Воістину Христос воскрес!». Звідси пішла традиція великоднього вітання, а крашене яйце стало символом відродження і перемоги життя над смертю.

  Оля Полякова звинуватила Лободу в плагіаті

На Русі великоднім яйцям приписували прямо-таки чарівні властивості: люди вірили, що вони здатні запобігти пожежі (саме тому їх зберігали за іконою), хвороби та захистити будинок від непогоди. Поширеною великодньою «забавою» у багатьох народів вважалося катання великодніх яєць: людина відпускає яйце, і якщо воно ударялось про інше, що лежить на землі, вона забирала це яйце собі.

На відміну від паски, великодні яйця не знають будь-яких обмежень у плані прикрас і матеріалів (хоча червоний колір, колір крові, пролитої Христом за людство, вважається традиційним). Шоколадні, золоті, з дерева, скла, прикрашені дорогоцінними каменями — вони бувають дуже різні та завжди створюють неповторну великодню атмосферу.

Великодній заєць

Цей символ більш притаманний католицькому Великодню, ніж православному, але сьогодні зустрічається все частіше під час обох свят. Вважається, що саме він приносить дітям великодні яйця. Сам образ прийшов до нас із німецьких народних легенд. Заєць вважався священною твариною богині родючості Eostre, ім’я якої дуже співзвучно самій назві Великодня в німецькій (Ostern) та англійській (Easter) мовах. Скандинави вважали цю тварину символом богині-матері, а ченці пов’язували її образ з непорочним зачаттям.

Втім, існують і більш конкретні припущення, що пояснюють зв’язок Великодня з зайцем. Заєць — овочева тварина і линяє по весні, так що цей звір відмінно підходив для символу Великодня. У Середньовіччі вважали, що заєць не лише розносить великодні яйця, але і несе їх, як курка, а потім ховає в затишних місцях. З часом ця легенда переросла у відому забаву — «полювання на великоднього зайця», коли діти вирушали на пошуки заповітних яєць і знаходили їх в різних незвичайних місцях в межах будинку й саду (звичайно, вони були заздалегідь приховані батьками).

  Кім Кардаш'ян поділилася архівним фото зі школи, але мало хто зміг її впізнати

Великодній агнець

Вважається універсальним символом як для католиків, так і для православних. Про приготування агнця говориться ще в Старому завіті. Перед виходом з Єгипту, Бог наказав юдеям покрити косяки дверей кров’ю ягняти, щоб уникнути десяту за рахунком єгипетську кару — кару смерті всіх первістків. У ту ж ніч треба було засмажити ягняти та з’їсти його в колі сім’ї, а все, що залишиться, спалити на багатті до настання світанку.

Агнець став центральним символом і стравою іудейського свята Песах на честь звільнення від єгипетського ярма. Саме його святкував Христос під час Таємної вечері перед тим, як відправитися на хрест і воскреснути на третій день свята.

Великодній агнець став прообразом Христа, який жертвує собою заради людства, — «Агнця Божого». Сьогодні цей образ є одним з найбільш поширених великодніх символів, а ягня готується для святкового столу у багатьох країнах. Ну, а статуетка з зображенням заповітної тварини — неодмінний елемент великоднього декору.

Сирна паска

Паска — традиційне пасхальне блюдо для православних. Вона складається з сиру з додаванням інших інгредієнтів (часто — сметани), спресованих у вигляді усіченої піраміди та означає не що інше, як Гріб Господній. Саме він виявився порожнім у Світле воскресіння. На бічних сторонах паски традиційно знаходиться напис «Христос Воскрес» і зображення хреста, а також інші декоративні елементи: тростини, квіти, списи. Вона замінює на святковому столі великоднього агнця і символізує закінчення старозавітних жертв.

На Русі традиція готувати паску вкоренилася дуже давно. Тоді сир приготовлявся з кислого молока. Його спеціально збирали напередодні свята, а за час Великого посту він встигав помітно ущільнитися. Це надавало паски ніжний смак і легку текстуру. Сьогодні така рецептура рідко дотримується, тому наша паска і паска, яку готували на Русі, — це два однакових, але все ж дуже різні страви.

  На Вінниччині з нагоди відкриття оновленого музею Леонтовича «Щедрик» співатимуть навіть китайці